Вільні та умовно-вільні зразки
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред’явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, необхідно зазначити документи, у яких містяться вільні та умовно-вільні зразки почерку та/або підпису особи.
Якщо пред’явити такі зразки неможливо (смерть виконавця, від’їзд тощо), як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти чи підписи достовірно виконані особою, щодо якої вирішується питання про виконавця досліджуваного рукопису. Це можуть бути, зокрема, заява про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення з власноручним підписом тощо.
Відповідність зразків досліджуваному об’єкту
Вільні зразки по змозі повинні відповідати досліджуваному об’єкту за часом виконання, видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), формою документа (накладні, відомості тощо), його змістом і цільовим призначенням.
Якщо досліджуваний текст або підпис виконано друкованими літерами чи спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.
Які зразки і в якій кількості надавати
Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених і цифрових) зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.
Вільні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст або запис, тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах.
Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні зразки почерку та підписів обох осіб. При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на досліджуваний; такі підписи найчастіше містяться в документах, аналогічних досліджуваному.
Як відбираються експериментальні зразки
Експериментальні зразки почерку необхідно відбирати у два етапи. На першому етапі особа виконує текст за тематикою, близькою до досліджуваного об’єкта, у звичних умовах — сидячи за столом, зі звичним приладдям письма, при денному освітленні.
На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом досліджуваному, або спеціально складеного тексту, що містить фрази, слова і цифри з досліджуваного рукопису. Умови мають бути максимально наближені до тих, у яких виконувався досліджуваний текст: та сама поза, аналогічне приладдя письма та папір того самого виду за розміром, лінуванням і характером поверхні. Якщо помітно, що особа намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.
Бланки, підписи та спеціальний спосіб письма
Якщо досліджувані тексти або підписи виконані на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, розграфленому відповідно до бланка.
Якщо розташування досліджуваного підпису не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу. Після нанесення 10–15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.
Якщо досліджуваний рукописний текст виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом, експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані відповідним способом. Переписування з досліджуваного документа або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.
Якщо є підстави вважати, що виконавець досліджуваного рукопису намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.
Посвідчення та кількість експериментальних зразків
Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім’я та по батькові виконавця, а також особливості зразка — наприклад, виконання лівою рукою або спеціальним шрифтом.
Експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Експериментальні зразки підпису надаються у кількості не менше 5–8 аркушів.
Якщо підпис міг бути виконаний іншою особою
Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. Додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10–15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.
При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.
Якщо виконати вимоги неможливо
Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги щодо відбирання та надання зразків неможливо, про це слід зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта).