Інженерно-екологічна експертиза видобування піску та екологічних збитків

Що досліджувала інженерно-екологічна експертиза видобування піску

Додаткова судова інженерно-екологічна експертиза охоплювала комплекс питань щодо видобування руслових пісків: достовірність маркшейдерських робіт, співвідношення фактичного рельєфу дна з геолого-економічною оцінкою, причини утворення ям і намивів, підтвердження розміру збитків та тверджень про техногенну мутність.

Які матеріали використовувалися для перевірки

Експерт досліджував протоколи огляду місця події, технічні звіти з маркшейдерських робіт, геодезичні заміри 2021 року, геолого-економічну оцінку із підрахунком запасів станом на 2018 рік та попередній висновок інженерно-екологічної експертизи.

Таке зіставлення дозволяло перевірити не одну цифру, а весь ланцюг вихідних даних, на якому будувалися висновки про обсяг видобування та екологічні наслідки.

Що показало порівняння геодезичних вимірювань

За матеріалами геодезичних замірів різниця між поверхнею гірничого відводу та фактичним дном включала 370 901 м³ виїмки та 1 568 269 м³ насипу. Водночас частина території площею 10,4 га, або 16% площі родовища, була технічно недосяжною для вимірювань.

Чому зміни дна не можна оцінювати без природних процесів

Досліджені матеріали характеризували родовище як об’єкт дуже складної геологічної будови. Для русла були властиві переміщення ям, намивів, перекатів, мілин та островів унаслідок природних гідродинамічних процесів. Окремі ями фіксувалися ще на топографічному плані 2008 року.

Як перевірявся розрахунок екологічних збитків

Попередній висновок визначав збитки в сумі конкретну суму, вилучену з публічної версії на підставі технічного звіту, де обсяг видобутого піску був визначений за результатами маркшейдерських вимірювань.

Додаткова експертиза встановила відсутність належного підтвердження повірки частини вимірювальної техніки та даних про ліцензійність програми «Credo-Об’єми». Через це точність вихідних замірів і розрахунків не могла вважатися достовірною.