Рецензування висновку почеркознавчої експертизи щодо підписів

Предмет рецензування

Проведено фахове рецензування висновку судової почеркознавчої експертизи, у якому були сформульовані категоричні негативні висновки щодо справжності чотирьох підписів у документах. Завданням аналізу було перевірити, чи достатній порівняльний матеріал, чи повно описані почеркові ознаки, наскільки коректно визначені розбіжності та чи достатньо дослідження для категоричного висновку.

Структура первинного висновку загалом відповідала встановленій формі: були описані досліджувані документи, зразки почерку і підписів, технічні засоби, порівняльне дослідження та заключні відповіді. Тому рецензування було зосереджене не на формальному запереченні результату, а на якості й повноті методичного обґрунтування.

Порівняльні зразки підпису та почерку

У вступній частині були перелічені документи з вільними та умовно-вільними зразками, але не конкретизовано, які саме підписи й рукописні записи в яких рядках або графах використовувалися як порівняльний матеріал. Через це неможливо було повною мірою оцінити якість і достатність зразків.

Особливе значення мало те, що в окремих досліджуваних підписах містилися літери, яких не було у наданих зразках підписів. Експериментальні зразки були представлені лише підписами. За таких умов доцільним було клопотати про додаткові експериментальні зразки почерку з відповідними літерами. Відомостей про спробу отримати такий додатковий матеріал у висновку не було.

Чому рукописні записи також мали значення

Поряд зі спірними підписами у досліджуваних документах містилися рукописні записи, а в розпорядженні експерта були зразки почерку особи. Рецензент звернув увагу, що для повного та всебічного дослідження доцільно було перевірити й виконавця цих записів — за погодженням з ініціатором експертизи або в межах експертної ініціативи.

Такий аналіз міг дати додатковий порівняльний матеріал для оцінки ситуації, особливо з огляду на часткову неспівставність транскрипції спірних підписів зі звичайними зразками підпису.

Неповний опис загальних почеркових ознак

При описі загальних ознак експерт не навів низку характеристик, зокрема розмір, розгін і розстановку елементів підписів, а також їх розміщення відносно бланкової лінії. У рецензії це співвіднесено з положеннями профільних методик дослідження підписів і загальної методики судово-почеркознавчої експертизи.

Відсутність частини загальних ознак має значення не сама по собі: повнота їх опису потрібна для того, щоб простежити логіку переходу від спостереження ознак до оцінки їх стійкості, суттєвості та ідентифікаційного значення.

Неточності у визначенні окремих розбіжних ознак

Під час повторної перевірки опису та ілюстрацій рецензент встановив, що окремі ознаки були визначені неточно або позначені не в тих частинах елементів, яких стосувався текстовий опис. В одному випадку ознака, заявлена як розбіжна за формою рухів, при зіставленні з ілюстраціями фактично не демонструвала заявленої відмінності; аналогічне зауваження стосувалося форми нижньої частини одного з безлітерних елементів.

Також було звернуто увагу на використання терміна, який не відповідав сучасній системі загальних та окремих почеркових ознак. Такі неточності безпосередньо впливають на перевірюваність експертної аргументації, коли категоричний висновок ґрунтується саме на сукупності розбіжних ознак.

Ілюстративний матеріал і стійкість ознак

У первинному висновку з розміткою окремих розбіжних ознак були наведені зображення лише двох із чотирьох досліджуваних підписів. Оскільки експертиза не була багатооб’єктною настільки, щоб це об’єктивно унеможливлювало повну ілюстрацію, рецензент вказав на необхідність показати всі спірні підписи, щодо яких зроблено категоричні висновки.

Кількість проілюстрованих зразків почерку та підписів також була обмеженою. Це не дозволяло переконливо перевірити стійкість заявлених розбіжних ознак у порівняльному матеріалі. Відтак ілюстративна база була оцінена як недостатня для належного обґрунтування категоричних негативних висновків щодо всіх досліджуваних підписів.

Альтернативна версія — навмисна зміна власного підпису

Досліджувані підписи за транскрипцією та загальним виглядом суттєво відрізнялися від звичайних зразків підпису особи. За таких умов методично важливо перевірити не лише версію виконання підпису іншою особою, а й альтернативну версію — виконання підпису самою особою з навмисною зміною ознак власного підписного почерку.

У рецензованому висновку не було відомостей про відпрацювання такої версії, хоча для неї існує окрема методика дослідження підписів, виконаних зі зміною ознак власного підписного почерку. Неперевірена альтернативна версія стала одним із суттєвих факторів оцінки повноти дослідження.

Методична база перевірки

У реальній рецензії використовувалися, зокрема, Методика дослідження підписів (реєстраційний код 1.1.53), Методика судово-почеркознавчої експертизи — загальна частина (1.1.54) та Методика дослідження підписів, виконаних зі зміною ознак власного підписного почерку (1.1.57), а також вимоги законодавства щодо повноти й обґрунтованості експертного дослідження.