Рецензування висновку щодо функціонального призначення приміщень будинку

Предмет рецензування

Проведено критичний аналіз будівельно-технічного експертного дослідження щодо окремих приміщень багатоквартирного житлового будинку, їх належності, функціонального призначення та відповідності проєктній і технічній документації. Для перевірки, крім самого висновку, використовувалися матеріали проєктної документації, креслення інженерних розділів, документи про прийняття об’єкта в експлуатацію та технічні паспорти різних років.

Це дозволило перевірити не лише формулювання заключних відповідей, а й те, які саме вихідні документи мав аналізувати експерт, чи правильно визначено їх доказове технічне значення та чи відповідає використана нормативна база періоду проєктування будинку.

Чому важливий період дії будівельних норм

Під час рецензування встановлено, що для частини висновків використовувалися нормативні документи іншого періоду, ніж період розроблення проєктної документації. Для технічної оцінки проєктних рішень це принципово: проєкт необхідно співвідносити з вимогами, що діяли у відповідний час, а пізніші норми можуть використовуватися лише тоді, коли для цього є належна підстава.

Окремо було звернуто увагу на відсутність у використаній первинним експертом базі профільних норм щодо гаражів і автостоянок. Це мало значення через функціональний зв’язок частини інженерних приміщень із підземним гаражем/паркінгом.

Проєктна документація і технічний паспорт — різні джерела

Одним із ключових моментів стало розмежування призначення проєктної документації та технічної інвентаризації. Проєкт визначає передбачене планування й інженерні рішення до виконання будівельних робіт, тоді як технічний паспорт фіксує фактичний склад, площу, об’єм та інші характеристики об’єкта на дату інвентаризації.

У рецензованому висновку ці функції документів частково змішувалися. За матеріалами технічного паспорта один із досліджуваних просторів не був відображений як окреме приміщення і не мав самостійного цільового призначення. Водночас проєктна документація містила рішення щодо приточної вентиляційної камери. Тому питання про те, що саме було «передбачено технічним паспортом», у наведеній редакції не могло коректно підміняти аналіз проєктних рішень.

Перевірка фактичного планування приміщень

При зіставленні планів із проєктної документації та технічних паспортів були виявлені відмінності у плануванні та фізичних розмірах. Рецензент зазначив, що для встановлення фактичного стану доцільно було виходити з даних технічної інвентаризації, складеної після завершення будівельних робіт, і вже потім зіставляти їх із проєктом.

Якщо експерт досліджує фактичне планування, у висновку мають бути наочно відображені фактично влаштовані перегородки, дверні прорізи та розміри. Відсутність такого зіставлення ускладнювала перевірку того, коли і яким чином виникло досліджуване приміщення та чи відповідає воно первинному проєктному рішенню.

Функціональне призначення вентиляційної камери та підсобного приміщення

Первинний експерт встановив фактичне використання досліджуваного приміщення для зберігання побутових речей — фактично як підсобного приміщення або комори. Водночас у проєктній документації відповідна зона була пов’язана з вентиляційною камерою. Рецензування показало, що ці характеристики слід оцінювати комплексно, з урахуванням функції інженерного обладнання та проєктного зв’язку з підземним гаражем.

У самому консультативному висновку зроблено висновок, що вентиляційна камера, підсобне приміщення або комора у досліджуваному контексті належать до допоміжних приміщень, а фактичне використання не спростовувало допоміжного характеру. Водночас окремі заключні відповіді первинного експерта не відповідали суті проведеного ним дослідження.

Результат аналізу

За результатами перевірки встановлено неповноту дослідження, недостатнє обґрунтування окремих проміжних і заключних висновків та методичні проблеми при зіставленні проєктної документації з даними технічної інвентаризації. Частина відповідей не узгоджувалася з фактичним змістом дослідницької частини.

У консультативному висновку первинне будівельно-технічне дослідження оцінено як неповне, необґрунтоване та таке, що в окремих частинах не відповідає вимогам нормативно-правових документів, які регулюють повноту, об’єктивність і оформлення експертного дослідження.

Нормативна база, використана при рецензуванні

У реальному аналізі використовувалися Закон України «Про судову експертизу», Цивільний процесуальний кодекс України, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, правила технічної інвентаризації, законодавство про багатоквартирні будинки та будівельні норми, релевантні часу розроблення проєкту. Нормативна база перевірялася саме у зв’язку з конкретними технічними питаннями, а не як формальний перелік посилань.